Беларусь
Deutschland
United States
France
Қазақстан
Lietuva
Россия
ประเทศไทย
Украина
Азербайджанці азерб Azərbaycanlılar آذربایجانلیلار Azərbaycan türkləri ترکهای آذربایجانی türklər ترکها ірано кавказький
Азербайджанці
Азербайджанці (азерб. Azərbaycanlılar آذربایجانلیلار, Azərbaycan türkləri ترکهای آذربایجانی, türklər ترکها) — ірано-кавказький тюркомовний народ, який становить основне населення Азербайджану і значну частину населення північного заходу Ірану (Іранського Азербайджану). Загальна чисельність — понад 29 мільйонів осіб.
| Азербайджанці азерб. Azərbaycanlılar | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Кількість | від 25 до 30 мільйонів | ||||||||||||||||||||||||||||
| Ареал | Іран: Азербайджан: 1 000 000 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Раса | Європеоїдна раса () | ||||||||||||||||||||||||||||
| Близькі до | турки,туркмени | ||||||||||||||||||||||||||||
| Входить до | тюрки | ||||||||||||||||||||||||||||
| Мова | Азербайджанська | ||||||||||||||||||||||||||||
| Релігія | Більшість мусульмани-шиїти; меншість складають мусульмани-суніти. | ||||||||||||||||||||||||||||
Азербайджанська мова належить до огузької групи тюркської групи алтайської сім'ї мов.
У формуванні азербайджанців брало участь стародавнє населення Атропатени та Кавказької Албанії, що змішалось з скіфами та тюрками (гунами, хозарами, печенігами, кипчаками), які заселяли Азербайджан починаючи з IV ст. Найбільш масовою хвилею тюркської колонізації була міграція огузів в 11-13 століттях. Формування азербайджанського етносу на території історичного Азербайджану представляло собою багатовіковий процес, що завершився в основному до кінця XV століття, коли представники 32 місцевих тюркських племен об'єднались під спільною назвою кизилбаші та звели на престол шаха Ісмаїла I, який згодом проголосив себе шахом Азербайджану та всього Ірану.
Як етнографічні групи серед азербайджанців виділяються , афшари, , карапапахи, кашкайці, , , шахсевени.
Етнонім
Сучасний етнонім «азербайджанці» відноситься до тюркських народів північно-західного історичного регіону Ірану — Азербайджану ( також відомого як Іранський Азербайджан) і Республіки Азербайджан. Коли Південний Кавказ став частиною Російської імперії в XIX столітті російська влада називала азербайджанців "закавказькими татарами". Тому що у часи Російської імперії усі тюркські народи називалися "татарами".
В азербайджанських виданнях вислів «азербайджанська нація», що стосується тих, хто був відомий як кавказькі татари, вперше з’явився в газеті «Кашкул» у 1880 році.
У ранній радянський період термін «закавказькі татари » був витіснений «азербайджанськими турками» і зрештою «азербайджанцями».
Деякий час згодом термін «азербайджанці» застосовувався до всіх тюркомовних мусульман Закавказзя, від турків-месхетинців у південно-західній Грузії до карапапахів у південному Дагестані.
Етногенез
В етногенезі азербайджанців брало участь населення Манейського царства (перша половина 1 тис. до н. е.), Кавказької Албанії (друга половина 1 тис. до н. е — 10 ст. н. е), Мідії ( 7 — початок 6 ст. до н. е.), Антропатени (4 ст. до н. е. — 7 ст. н. е), яка після завоювання її арабами у 7 ст. отримала назву Адербейган (Азербайджан). У 1 тис. до н. е. з місцевим населенням змішувалися ірано- і тюркомовні племена, що мігрували до Південного Кавказу: скіфи, гуни, булгари, печеніги тощо.
Етнос азербайджанців у цілому сформувався приблизно у 11–13 ст. внаслідок міграції на територію сучасного Азербайджану огузьких племен.
На початку 16 ст. відбулось об’єднання азербайджанських земель і утворення великої держави Сефевідів. Значний вплив на етногенез азербайджанців мало також переселення у 16–18 ст. до Азербайджану з Туреччини нових курдських племен — джибіклі та махмудлі.
Мова
Азербайджанці розмовляють азербайджанською мовою, що походить від гілок огузької тюркської мови, яка утвердилася в Азербайджані в XI-XII століттях нашої ери. Азербайджанська мова тісно пов’язана з кашкайською, гагаузькою, турецькою, туркменською та кримськотатарською мовами, розділяючи різні ступені взаємної зрозумілості з кожною з цих мов.
Азербайджанці, як правило, двомовні, часто вільно володіють російською (в Азербайджані) або перською (в Ірані) на додаток до своєї рідної азербайджанської. Відповідно до перепису населення від 2009 року, російську мову в якості рідної мови вказали 122 449 з 8 922 447 осіб, які прийняли в його участі, це приблизно 1,3%.
Релігія
Більшість азербайджанців - мусульмани-шиїти. Релігійну меншість складають мусульмани-суніти (переважно ханафіти).
-
![image]()
Мечеть Бібі-Ейбат у місті Баку -
![image]()
Мечеть Аждарбека у місті Баку -
![image]()
Палацова мечеть у місті Баку -
![image]()
Соборна мечеть у місті Гянджа
Кухня
Азербайджанська національна їжа відрізняється великою різноманітністю, налічуючи десятки видів різних страв: молочних, м'ясних, борошняних, овочевих і т. д. Самі способи приготування та споживання їжі різні та різноманітні. У минулому їжа різнилася також залежно від географічних умов та соціального становища людей. У харчовому раціоні азербайджанців значне місце посідає хліб. Його випікають у різний спосіб. У сільських місцевостях його пекли здебільшого на залізному злегка опуклому листку садж. Широко була поширена випічка хліба в тендирах, які й у наші дні існують у районах і навіть міських центрах республіки. У тендирі пекли переважно чурек, нерідко й лаваш. Навесні та восени готують гутаб - рід пиріжків, начинених м'ясом та зеленню.
Великою різноманітністю відрізняються страви з м'яса. Найбільш улюбленим м'ясом є баранина. Зі свіжої баранини та яловичини готують басирма, з якої потім роблять шашлик. Найбільш поширеною стравою є піті та бозбаш (густі супи з баранини). Популярністю користуються кюфте бозбаш (кульки завбільшки з яблуко з рубаного м'яса). Рублену баранину, заправлену рисом і спеціями, загортають у капустяні (ця страва називається келем долмаси), в солоні та свіжі виноградні листи (ярпаг долмаси), начиняють баклажани та помідори. З дрібно нарубаної баранини, змішаної з цибулею та прянощами готують люля-кебаб.
Розповсюдження в Азербайджані мають страви з рису, які переважно використовують для приготування плову, що налічує до 50 видів. Найбільш поширеною стравою з м'яса птахів є чигиртма.
З виноградного соку, ягід та кавунів готують дошаб. З кизилу, аличі, сливи готують кислу масу - туршлаваш. Як приправу до смаженого м'яса та риби вживають гранатовий сік - наршараб. Поширені солодощі у вигляді своєрідних цукерок - ногул, сполох, а також гата, пахлава та шекербура. Є до десятків видів халви - типу повидла, з насіння кунжуту, з різних горіхів і т.д.
Велику роль харчовому раціоні в азербайджанців грає чай, супроводжуючий і навіть попередній їжі.
Танці
Азербайджанські народні танці – це танцювальне мистецтво азербайджанського народу. За характером і ритмом азербайджанські народні танці діляться на дуже плавні, плавні та жваві. Вони мають характерний малюнок, зумовлений їхньою ритмічною побудовою. Як правило, азербайджанський танець тричастковий: перша частина - хід по колу, друга - ліричне застигання на місці (сюзмі) і третя - знову хід по колу - впевнений, стрімкий та урочистий. Багато танців, особливо старовинні, зветься найулюбленішими тваринами або рослинами: «джейрані» — газель, «лале» — польовий мак, «бенєнше» — фіалка, «іннабі» — плід фруктового дерева та ін. Майже всі азербайджанські танці — сольні.
Танцювальна музика представлена жіночими танцями — повільно ліричними («тураджі», «вузундара» та ін.) або радісно-жвавими («Терекеме» та ін.), чоловічими — урочисто-величними («Мірзаї» — танець мудрості, виконується старими, і ін), запально-вихровими («Гайтати», «Аскерані» та ін). Широко поширені колективні танці - ялли (святковий хороводний танець, що виконується на відкритому повітрі), джанги (войовничий чоловічий танець).
Діаспора
Іран
За азербайджанськими даними в Ірані проживають близько 30 мільйонів етнічних азербайджанців.
Грузія
У Грузії азербайджанці традиційно проживають у південних та південно-східних регіонах краю Квемо Картлі, складаючи тут компактну масу. В основному вони населяють чотири муніципалітети: Марнеульський, Дманіський, Болінський та Гардабанський. За переписом 2014 року вони становили 41,75% населення Квемо-Картлі.
За переписом населення 2014 року у Грузії проживало 233 024 азербайджанців.
Дагестан
Основні райони проживання азербайджанців у Дагестані за даними перепису 2010 р.
| населення району | % азербайджанців | |
|---|---|---|
| Дербентський район | 99 054 | 58,0% |
| Дербент | 119200 | 32,3% |
| Дагестанські Огні | 27923 | 23,2% |
| Табасаранський район | 52 886 | 18,4% |
| Кізлярський район | 67 287 | 2,4% |
| Магарамкентський район | 62 195 | 1,6% |
| Рутульський район | 22 926 | 1,6% |
| Кизляр (м/о) | 51 707 | 1,5% |
| Дагестан | 2 910 249 | 4,5% |
Див. також
- Азербайджанці в Україні
- Азербайджанці в Ірані
- Азербайджанська кухня
- Азербайджанський килим
- Азербайджанський театр
Примітки
- «Iran: People» [Архівовано 29 листопада 2006 у Wayback Machine.] — CIA: The World Factbook (retrieved 7 червня 2006).
- «Iran» [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.] — Amnesty International report on Iran and Azerbaijanis (retrieved 30 липня 2006).
- Borders and Brethren: Iran and the Challenge of Azerbaijani Identity, 'The Azerbaijani Population' by Brenda Shaffer, pp. 221-225. The MIT Press (2003), ISBN 0-262-19477-5 (retrieved 10 червня 2006).
- «Encyclopedia Orient Iran» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] — 'Encyclopedia Orient (retrieved 18 серпня 2006).
- Перепису населення Азербайджану 1979, 1989, 1999, 2009 років. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 13 січня 2012.
- «Azerbaijan: ɹPeople» [Архівовано 9 травня 2007 у Wayback Machine.] CIA Factbook. Azeri ethnic percentage of 90.6% used to calculate population derived from Azeri census (retrieved 7 червня 2006).
- «Turkey: Religions & Peoples» [Архівовано 14 грудня 2009 у Wayback Machine.] — Encyclopedia of the Orient (retrieved 7 червня 2006)
- «Azerbaijanis in Russia» [Архівовано 2008-02-02 у Wayback Machine.] — 2021 Russian Census (retrieved 7 червня 2006)
- State Statistics Department of Georgia: [Архівовано 6 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (retrieved 16 липня 2006)
- Архівована копія. Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 11 квітня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - «Ethnodemographic situation in Kazakhstan» [Архівовано 16 квітня 2003 у Wayback Machine.] — (retrieved 7 червня 2006).
- V. Minorsky, «Ādharbāyjān», in Encyclopædia of Islam, Online Edition, 2006
- «Azerbaijan» [Архівовано 17 травня 2006 у Wayback Machine.] — Columbia Encyclopedia (retrieved 8 червня 2006).
- Tore Kjeilen. Azerbaijanis. Looklex Encyclopaedia. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 13 червня 2013.
- Boyle, Kevin and Juliet Sheen. Freedom of Religion and Belief [Архівовано 23 липня 2013 у Wayback Machine.]. Routledge, 1997. ISBN 0-415-15978-4; p. 273
- Helena Bani-Shoraka. «Language Policy and Language Planning: Some Definitions» in Annika Rabo, Bo Utas. The Role of the State in West Asia, Swedish Research Institute in Istanbul, 2005, ISBN 91-86884-13-1, 9789186884130, p. 144 [Архівовано 22 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Stephan Thernstrom, Ann Orlov, Oscar Handlin. Harvard Encyclopedia of American ethnic groups, Harvard University Press, 1981, p. 171 [Архівовано 20 березня 2015 у Wayback Machine.], quote: In their homeland the Azerbaijanis, or Azeri Turks as they are sometimes called…
- David E. Long, Bernard Reich. The Government and politics of the Middle East and North Africa, pp. 20, 77
- Graham E. Fuller. The new Turkish republic: Turkey as a pivotal state in the Muslim world
- История Востока. В 6 т. Т. 2. Восток в средние века. М., «Восточная литература», 2002. ISBN 5-02-017711-3
- Richard Trapper. Shahsevid in Sevefid Persia // Bulletin of the Schopol of Oriental and African studies. — University of London, 1974. — Вип. 37 (2). — С. 321-54.
- Азербайджанці. ВУЕ (укр.). Процитовано 3 серпня 2024.
- Русский язык в Азербайджане: кто на нем говорит – DW – 14.02.2022. dw.com (рос.). Процитовано 3 серпня 2024.
- Азербайджанські народні танці – Факультет хореографічного мистецтва (укр.). Процитовано 3 серпня 2024.
- Number of Azerbaijanis living outside Azerbaijan - Azerbaijan.az. azerbaijan.az. Процитовано 13 липня 2024.
- Geostat Releases Final Results of 2014 Census. Civil Georgia (амер.). 28 квітня 2016. Процитовано 13 липня 2024.
- Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Азербайджанці [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Автор: www.NiNa.Az
Дата публікації:
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azerbajdzhanci azerb Azerbaycanlilar آذربایجانلیلار Azerbaycan turkleri ترکهای آذربایجانی turkler ترکها irano kavkazkij tyurkomovnij narod yakij stanovit osnovne naselennya Azerbajdzhanu i znachnu chastinu naselennya pivnichnogo zahodu Iranu Iranskogo Azerbajdzhanu Zagalna chiselnist ponad 29 miljoniv osib Azerbajdzhanci azerb AzerbaycanlilarRasulzade Tagiyev Ahundov Hojskij Samed VurgunGadzhibekov Ibragimbekov Amirov HameneyiMamed yarov Karayev Bejbutov Mamedbekova MusaviKilkistvid 25 do 30 miljonivArealIran 12 15 miljoniv Azerbajdzhan 7 110 116 Ukrayina 500 000 Turechchina 300 800 Rosiya 484 000 Gruziya 200 000 SShA 450 000 Kazahstan 115 000 2021 census Nimechchina 280 000 Reshta 1 000 000RasaYevropeoyidna rasa Blizki doturki turkmeniVhodit dotyurkiMovaAzerbajdzhanskaReligiyaBilshist musulmani shiyiti menshist skladayut musulmani suniti Azerbajdzhanski divchini u nacionalnih kostyumah Azerbajdzhanska mova nalezhit do oguzkoyi grupi tyurkskoyi grupi altajskoyi sim yi mov U formuvanni azerbajdzhanciv bralo uchast starodavnye naselennya Atropateni ta Kavkazkoyi Albaniyi sho zmishalos z skifami ta tyurkami gunami hozarami pechenigami kipchakami yaki zaselyali Azerbajdzhan pochinayuchi z IV st Najbilsh masovoyu hvileyu tyurkskoyi kolonizaciyi bula migraciya oguziv v 11 13 stolittyah Formuvannya azerbajdzhanskogo etnosu na teritoriyi istorichnogo Azerbajdzhanu predstavlyalo soboyu bagatovikovij proces sho zavershivsya v osnovnomu do kincya XV stolittya koli predstavniki 32 miscevih tyurkskih plemen ob yednalis pid spilnoyu nazvoyu kizilbashi ta zveli na prestol shaha Ismayila I yakij zgodom progolosiv sebe shahom Azerbajdzhanu ta vsogo Iranu Yak etnografichni grupi sered azerbajdzhanciv vidilyayutsya afshari karapapahi kashkajci shahseveni EtnonimSuchasnij etnonim azerbajdzhanci vidnositsya do tyurkskih narodiv pivnichno zahidnogo istorichnogo regionu Iranu Azerbajdzhanu takozh vidomogo yak Iranskij Azerbajdzhan i Respubliki Azerbajdzhan Koli Pivdennij Kavkaz stav chastinoyu Rosijskoyi imperiyi v XIX stolitti rosijska vlada nazivala azerbajdzhanciv zakavkazkimi tatarami Tomu sho u chasi Rosijskoyi imperiyi usi tyurkski narodi nazivalisya tatarami V azerbajdzhanskih vidannyah visliv azerbajdzhanska naciya sho stosuyetsya tih hto buv vidomij yak kavkazki tatari vpershe z yavivsya v gazeti Kashkul u 1880 roci U rannij radyanskij period termin zakavkazki tatari buv vitisnenij azerbajdzhanskimi turkami i zreshtoyu azerbajdzhancyami Deyakij chas zgodom termin azerbajdzhanci zastosovuvavsya do vsih tyurkomovnih musulman Zakavkazzya vid turkiv meshetinciv u pivdenno zahidnij Gruziyi do karapapahiv u pivdennomu Dagestani EtnogenezV etnogenezi azerbajdzhanciv bralo uchast naselennya Manejskogo carstva persha polovina 1 tis do n e Kavkazkoyi Albaniyi druga polovina 1 tis do n e 10 st n e Midiyi 7 pochatok 6 st do n e Antropateni 4 st do n e 7 st n e yaka pislya zavoyuvannya yiyi arabami u 7 st otrimala nazvu Aderbejgan Azerbajdzhan U 1 tis do n e z miscevim naselennyam zmishuvalisya irano i tyurkomovni plemena sho migruvali do Pivdennogo Kavkazu skifi guni bulgari pechenigi tosho Etnos azerbajdzhanciv u cilomu sformuvavsya priblizno u 11 13 st vnaslidok migraciyi na teritoriyu suchasnogo Azerbajdzhanu oguzkih plemen Na pochatku 16 st vidbulos ob yednannya azerbajdzhanskih zemel i utvorennya velikoyi derzhavi Sefevidiv Znachnij vpliv na etnogenez azerbajdzhanciv malo takozh pereselennya u 16 18 st do Azerbajdzhanu z Turechchini novih kurdskih plemen dzhibikli ta mahmudli MovaAzerbajdzhanci rozmovlyayut azerbajdzhanskoyu movoyu sho pohodit vid gilok oguzkoyi tyurkskoyi movi yaka utverdilasya v Azerbajdzhani v XI XII stolittyah nashoyi eri Azerbajdzhanska mova tisno pov yazana z kashkajskoyu gagauzkoyu tureckoyu turkmenskoyu ta krimskotatarskoyu movami rozdilyayuchi rizni stupeni vzayemnoyi zrozumilosti z kozhnoyu z cih mov Azerbajdzhanci yak pravilo dvomovni chasto vilno volodiyut rosijskoyu v Azerbajdzhani abo perskoyu v Irani na dodatok do svoyeyi ridnoyi azerbajdzhanskoyi Vidpovidno do perepisu naselennya vid 2009 roku rosijsku movu v yakosti ridnoyi movi vkazali 122 449 z 8 922 447 osib yaki prijnyali v jogo uchasti ce priblizno 1 3 ReligiyaBilshist azerbajdzhanciv musulmani shiyiti Religijnu menshist skladayut musulmani suniti perevazhno hanafiti Mechet Bibi Ejbat u misti Baku Mechet Azhdarbeka u misti Baku Palacova mechet u misti Baku Soborna mechet u misti GyandzhaAzerbajdzhanska dolmaKuhnyaAzerbajdzhanska nacionalna yizha vidriznyayetsya velikoyu riznomanitnistyu nalichuyuchi desyatki vidiv riznih strav molochnih m yasnih boroshnyanih ovochevih i t d Sami sposobi prigotuvannya ta spozhivannya yizhi rizni ta riznomanitni U minulomu yizha riznilasya takozh zalezhno vid geografichnih umov ta socialnogo stanovisha lyudej U harchovomu racioni azerbajdzhanciv znachne misce posidaye hlib Jogo vipikayut u riznij sposib U silskih miscevostyah jogo pekli zdebilshogo na zaliznomu zlegka opuklomu listku sadzh Shiroko bula poshirena vipichka hliba v tendirah yaki j u nashi dni isnuyut u rajonah i navit miskih centrah respubliki U tendiri pekli perevazhno churek neridko j lavash Navesni ta voseni gotuyut gutab rid pirizhkiv nachinenih m yasom ta zelennyu Velikoyu riznomanitnistyu vidriznyayutsya stravi z m yasa Najbilsh ulyublenim m yasom ye baranina Zi svizhoyi baranini ta yalovichini gotuyut basirma z yakoyi potim roblyat shashlik Najbilsh poshirenoyu stravoyu ye piti ta bozbash gusti supi z baranini Populyarnistyu koristuyutsya kyufte bozbash kulki zavbilshki z yabluko z rubanogo m yasa Rublenu baraninu zapravlenu risom i speciyami zagortayut u kapustyani cya strava nazivayetsya kelem dolmasi v soloni ta svizhi vinogradni listi yarpag dolmasi nachinyayut baklazhani ta pomidori Z dribno narubanoyi baranini zmishanoyi z cibuleyu ta pryanoshami gotuyut lyulya kebab Rozpovsyudzhennya v Azerbajdzhani mayut stravi z risu yaki perevazhno vikoristovuyut dlya prigotuvannya plovu sho nalichuye do 50 vidiv Najbilsh poshirenoyu stravoyu z m yasa ptahiv ye chigirtma Z vinogradnogo soku yagid ta kavuniv gotuyut doshab Z kizilu alichi slivi gotuyut kislu masu turshlavash Yak pripravu do smazhenogo m yasa ta ribi vzhivayut granatovij sik narsharab Poshireni solodoshi u viglyadi svoyeridnih cukerok nogul spoloh a takozh gata pahlava ta shekerbura Ye do desyatkiv vidiv halvi tipu povidla z nasinnya kunzhutu z riznih gorihiv i t d Veliku rol harchovomu racioni v azerbajdzhanciv graye chaj suprovodzhuyuchij i navit poperednij yizhi Azerbajdzhanski divchata u nacionalnomu vbraniTanciAzerbajdzhanka u nacionalnomu vbrani Azerbajdzhanski narodni tanci ce tancyuvalne mistectvo azerbajdzhanskogo narodu Za harakterom i ritmom azerbajdzhanski narodni tanci dilyatsya na duzhe plavni plavni ta zhvavi Voni mayut harakternij malyunok zumovlenij yihnoyu ritmichnoyu pobudovoyu Yak pravilo azerbajdzhanskij tanec trichastkovij persha chastina hid po kolu druga lirichne zastigannya na misci syuzmi i tretya znovu hid po kolu vpevnenij strimkij ta urochistij Bagato tanciv osoblivo starovinni zvetsya najulyublenishimi tvarinami abo roslinami dzhejrani gazel lale polovij mak benyenshe fialka innabi plid fruktovogo dereva ta in Majzhe vsi azerbajdzhanski tanci solni Tancyuvalna muzika predstavlena zhinochimi tancyami povilno lirichnimi turadzhi vuzundara ta in abo radisno zhvavimi Terekeme ta in cholovichimi urochisto velichnimi Mirzayi tanec mudrosti vikonuyetsya starimi i in zapalno vihrovimi Gajtati Askerani ta in Shiroko poshireni kolektivni tanci yalli svyatkovij horovodnij tanec sho vikonuyetsya na vidkritomu povitri dzhangi vojovnichij cholovichij tanec DiasporaIran Dokladnishe Azerbajdzhanci v Irani Za azerbajdzhanskimi danimi v Irani prozhivayut blizko 30 miljoniv etnichnih azerbajdzhanciv Gruziya Dokladnishe U Gruziyi azerbajdzhanci tradicijno prozhivayut u pivdennih ta pivdenno shidnih regionah krayu Kvemo Kartli skladayuchi tut kompaktnu masu V osnovnomu voni naselyayut chotiri municipaliteti Marneulskij Dmaniskij Bolinskij ta Gardabanskij Za perepisom 2014 roku voni stanovili 41 75 naselennya Kvemo Kartli Za perepisom naselennya 2014 roku u Gruziyi prozhivalo 233 024 azerbajdzhanciv Dagestan Osnovni rajoni prozhivannya azerbajdzhanciv u Dagestani za danimi perepisu 2010 r naselennya rajonu azerbajdzhancivDerbentskij rajon 99 054 58 0 Derbent 119200 32 3 Dagestanski Ogni 27923 23 2 Tabasaranskij rajon 52 886 18 4 Kizlyarskij rajon 67 287 2 4 Magaramkentskij rajon 62 195 1 6 Rutulskij rajon 22 926 1 6 Kizlyar m o 51 707 1 5 Dagestan 2 910 249 4 5 Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Azerbajdzhanski prisliv ya Azerbajdzhanci v Ukrayini Azerbajdzhanci v Irani Azerbajdzhanska kuhnya Azerbajdzhanskij kilim Azerbajdzhanskij teatrPrimitki Iran People Arhivovano 29 listopada 2006 u Wayback Machine CIA The World Factbook retrieved 7 chervnya 2006 Iran Arhivovano 11 bereznya 2007 u Wayback Machine Amnesty International report on Iran and Azerbaijanis retrieved 30 lipnya 2006 Borders and Brethren Iran and the Challenge of Azerbaijani Identity The Azerbaijani Population by Brenda Shaffer pp 221 225 The MIT Press 2003 ISBN 0 262 19477 5 retrieved 10 chervnya 2006 Encyclopedia Orient Iran Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Encyclopedia Orient retrieved 18 serpnya 2006 Perepisu naselennya Azerbajdzhanu 1979 1989 1999 2009 rokiv Arhiv originalu za 30 listopada 2012 Procitovano 13 sichnya 2012 Azerbaijan ɹPeople Arhivovano 9 travnya 2007 u Wayback Machine CIA Factbook Azeri ethnic percentage of 90 6 used to calculate population derived from Azeri census retrieved 7 chervnya 2006 Turkey Religions amp Peoples Arhivovano 14 grudnya 2009 u Wayback Machine Encyclopedia of the Orient retrieved 7 chervnya 2006 Azerbaijanis in Russia Arhivovano 2008 02 02 u Wayback Machine 2021 Russian Census retrieved 7 chervnya 2006 State Statistics Department of Georgia Arhivovano 6 zhovtnya 2007 u Wayback Machine retrieved 16 lipnya 2006 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 sichnya 2012 Procitovano 11 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ethnodemographic situation in Kazakhstan Arhivovano 16 kvitnya 2003 u Wayback Machine retrieved 7 chervnya 2006 V Minorsky Adharbayjan in Encyclopaedia of Islam Online Edition 2006 Azerbaijan Arhivovano 17 travnya 2006 u Wayback Machine Columbia Encyclopedia retrieved 8 chervnya 2006 Tore Kjeilen Azerbaijanis Looklex Encyclopaedia Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 13 chervnya 2013 Boyle Kevin and Juliet Sheen Freedom of Religion and Belief Arhivovano 23 lipnya 2013 u Wayback Machine Routledge 1997 ISBN 0 415 15978 4 p 273 Helena Bani Shoraka Language Policy and Language Planning Some Definitions in Annika Rabo Bo Utas The Role of the State in West Asia Swedish Research Institute in Istanbul 2005 ISBN 91 86884 13 1 9789186884130 p 144 Arhivovano 22 chervnya 2013 u Wayback Machine Stephan Thernstrom Ann Orlov Oscar Handlin Harvard Encyclopedia of American ethnic groups Harvard University Press 1981 p 171 Arhivovano 20 bereznya 2015 u Wayback Machine quote In their homeland the Azerbaijanis or Azeri Turks as they are sometimes called David E Long Bernard Reich The Government and politics of the Middle East and North Africa pp 20 77 Graham E Fuller The new Turkish republic Turkey as a pivotal state in the Muslim world Istoriya Vostoka V 6 t T 2 Vostok v srednie veka M Vostochnaya literatura 2002 ISBN 5 02 017711 3 Richard Trapper Shahsevid in Sevefid Persia Bulletin of the Schopol of Oriental and African studies University of London 1974 Vip 37 2 S 321 54 Azerbajdzhanci VUE ukr Procitovano 3 serpnya 2024 Russkij yazyk v Azerbajdzhane kto na nem govorit DW 14 02 2022 dw com ros Procitovano 3 serpnya 2024 Azerbajdzhanski narodni tanci Fakultet horeografichnogo mistectva ukr Procitovano 3 serpnya 2024 Number of Azerbaijanis living outside Azerbaijan Azerbaijan az azerbaijan az Procitovano 13 lipnya 2024 Geostat Releases Final Results of 2014 Census Civil Georgia amer 28 kvitnya 2016 Procitovano 13 lipnya 2024 Chislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij gorodskih naselennyh punktov selskih naselennyh punktov Respubliki Dagestan Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaAzerbajdzhanci Arhivovano 3 kvitnya 2022 u Wayback Machine VUE