Каракалпакстан

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Каракалпакія (значення).

Каракалпакста́н — суверенна республіка на північному заході Узбекистану. Площа республіки становить 166 тис. км². Столицею республіки є місто Нукус.

Каракалпацька Республіка кар. Қарақалпақстан Республикасы узб. Қорақалпоғистон Республикаси каз. Қарақалпақстан Республикасы рос. Республика Каракалпакстан
Прапор Герб
Розташування Каракалпацької Республіки
Столиця	Нукус
Найбільше місто	Нукус
Офіційні мови	каракалпацька, узбецька казахська (місцева)
Суверенна держава	Узбекистан
Форма правління	Автономна Суверенна Республіка в складі Узбекистану
Президент	Аманбай Оринбаєв
1991	25 грудня
Площа
- Загалом	166 600 км²
Населення
- перепис 2024	2 015 000
- Густота	11,5/км²
Валюта	Сум (UZS)
Часовий пояс	+5
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каракалпакстан

Етимологія

Назва Каракалпакстан походить від етноніму каракалпаки та продуктивної топонімічної приставки -стан, за допомогою якого утворюються назви країн та місцевостей проживання народу, зазначеного в першій частині топоніму.

Політичний устрій

Найвищим законодавчим органом республіки є Джокаргійський кенгеші Каракалпакстанського краю — парламент, що складається з депутатів, обраних на п’ятирічний термін за багатопартійною системою. Голова парламенту обирається із депутатів парламенту та виконує функції глави республіки. Він обирається на строк до п’яти років і не може перебувати на посаді більше двох термінів поспіль.

Виконавчу владу здійснює Рада Міністрів — уряд Республіки Каракалпакстан, який є вищим органом державного управління. У республіці діє власна Конституція, ухвалена 9 квітня 1993 року, яка має чинність разом із Конституцією Республіки Узбекистан. Каракалпакстан також має власні державні символи: герб, прапор і гімн.

Статус

Глава XVII присвячена правовому статусу Каракалпакстану. Згідно зі статтею 85, Каракалпакстан є суверенною республікою, яка входить до складу Республіки Узбекистан, а її суверенітет гарантується Узбекистаном. Стаття 90 визначає, що взаємовідносини між Республікою Узбекистан і Республікою Каракалпакстан регулюються на основі Конституції Узбекистану, а також відповідних договорів і угод, укладених між обома сторонами. Згідно зі статтею 22, кожен громадянин Республіки Каракалпакстан одночасно є громадянином Республіки Узбекистан.

Відповідно до статті 1 , Каракалпакстан є суверенною демократичною республікою, що входить до складу Республіки Узбекистан. При цьому республіка має право на вихід зі складу Узбекистану, яке може бути реалізоване шляхом проведення загального референдуму.

Населення

Станом на 1 квітня 2024 року населення Каракалпакстану становило 2 015 000 осіб.

Чисельність населення Каракалпакстану оцінюється в 1,2 млн осіб, 400 тисяч з яких — етнічні каракалпаки, 400 тисяч — узбеки, 300 тисяч — казахи.

Великі міста, крім столиці, Нукуса: Ходжейлі, Чимбай, Кунград, Тахіаташ.

Історія

Давня історія

У давнину каракалпаки були скотарями і рибалками, перша згадка про них датується 16 століттям. Під час розкопок поблизу каналу , що проводились під керівництвом радянського археолога С. П. Толстова, була виділена, так звана, Амірабадська культура бронзової доби.

Сучасна історія

Кара-Калпацька автономна область з центром у Турткулі (у 1929—1932 роках центром був Чимбай) була створена у 1924 році в складі Киргизької АРСР, а в 1930 році була перепідпорядкована безпосередньо РРФСР. У 1932 році перетворена на АРСР, а 5 грудня 1936 року ввійшла до складу Узбецької РСР. У 1933 році центром став Нукус. У 1964 році перейменована на Каракалпацьку АРСР. З 1992 року — Республіка Каракалпакстан.

Протести 2022 року

Докладніше: Протести в Каракалпакстані (2022)

На громадське обговорення було винесено проєкт нової редакції Конституції Узбекистану, в котрій із опису статуса Республіки Каракалпакстан видалено слово «суверенна», а також забрано згадку про право республіки на відокремлення від Узбекистану. 1 липня 2022 року в республіці почалися протести.

Адміністративний поділ

Станом на 1 січня 2011 року республіка поділена на 14 районів (районы) і 2 міста (қаласы) республіканського підпорядкування.

№ на карті	Район, місто	Центр	Площа, км² (2004)	Населення (перепис 1989)	К-сть міст	К-сть міських селищ	К-сть ССГ	Дата утворення
1	Амудар'їнський	місто Мангіт	1021	108675	1	4	15	18.12.1957
2	Бірунійський	місто Біруні	3952	109698	1	1	13	31.12.1964
3	Елліккалинський	місто Бустан	5419	83207	1	0	13	23.03.1977
4	Канликульський	міське селище Канликуль	744	29614	0	1	7	1970
5	Караузяцький	міське селище Караузяк	6053	35376	0	1	8	1975
6	Кеґейлійський	міське селище Кеґейлі	924	58584	1	2	9	бл.1926
7	Кунградський	місто Кунград	74496	90238	1	6	11	22.02.1964
8	Муйнацький	місто Муйнак	37487	27417	1	0	6	бл.1926
9	Нукуський	міське селище Акмангіт	953	41890	1	0	6	25.12.1968
10	Тахтакупирський	міське селище Тахтакупир	21122	38710	0	1	8	1965
11	Турткульський	місто Турткуль	7483	115918	1	5	15	3.07.1927
12	Ходжейлійський	місто Ходжейлі	2353	118190	1	2	8	бл.1926
13	Чимбайський	місто Чимбай	1444	76422	1	1	11	бл. 1926
14	Шуманайський	місто Шуманай	636	36330	1	0	7	9.01.1967
	(скасований у 2004)	селище Казанкеткен	2269	…
	Нукуський хакіміят	…	212	202219	1	1	0	бл.1933
	Тахіатаський хакіміят	…	23	42960	1	0	0	28.09.1971
Загалом		Нукус	166591	1215448	14	26	137	16.02.1925

• скасований 11 лютого 2004 року. Його територія включена до Кеґейлійського та Чимбайського районів.
• 18 листопада 2010 року сільський схід Беґжап Ходжейлійського району переданий у підпорядкування Шуманайському району.

Населені пункти

Станом на 1 січня 2011 року в республіці налічується 14 міст, 26 міських селищ і 137 сільських сходів громадян.

Міста	Міські селища
Біруні Бустан Кунград Мангіт Муйнак Нукус Тахіаташ Турткуль Халкабад Ходжейлі Чимбай Шуманай	Айтеке Акмангіт Алтинкуль Амірабад Буліш Водник Джумуртау Елабад Жаслик Казанкеткен Канликуль Каракалпакстан Каратау	Караузяк Кеґейлі Киличбай Кипчак Кириккиз Кубла-Устюрт Міскін Найманкуль Нурліюль Тазабаг Тахтакупир Туркменкуль Хитай

Економіка

Збір бавовни поблизу

Економіка регіону раніше сильно залежала від рибальства в Аральському морі. Зараз вона підтримується вирощуванням бавовни, рису та фруктів, таких як сливи, груші, виноград та абрикоси, а також усіх видів динь. Каракалпакстан здобуває енергію від гідроелектростанції, побудованої ще за радянських часів на річці Амудар'ї, яка раніше була густонаселеною та протягом тисячоліть підтримувала екстенсивне зрошувальне сільське господарство. За часів Хорезмської імперії цей регіон досяг значної могутності та процвітання.

Через столітню зміну клімату та прискорене випаровування Аральського моря, спричиненим людською діяльністю наприкінці 20 століття, ландшафт у регіоні став спустошеним. Стародавні оазиси річок, озер, очеретяних боліт, лісів та ферм висихають та отруюються сіллю, що переноситься вітром, а також залишками добрив і пестицидів з висохлого дна Аральського моря. Літня температура підвищилася на 10°C, а зимова температура знизилася на 10°C. Рівні захворюваності на анемію, респіраторні захворювання та інші хвороби різко зросли.

Незалежницький рух

Серед національно налаштованої інтелігенції шириться рух за від'єднання Каракалпакстану від Узбекистану. Основними причинами є самобутність каракалпаків, відносна віддаленість республіки від Ташкента, а також неприділення центром уваги основним проблемам Каракалпакстану: екологічним проблемам, зокрема забрудненню довкілля, осушенню Аралу, поганим соціальним умовам тощо. Офіційний Ташкент всіляко заперечує існування в республіці серйозних сепаратистських настроїв.

Мова

Див. також: Каракалпацька мова

Каракалпакстан має дві офіційні мови — узбецьку та каракалпацьку. За часів СРСР каракалпацька мова послуговувалася кирилицею, із 1996 року, як і в узбецькій, триває перехід на латиницю.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Рада міністрів Республіки Каракалпакстан [Архівовано 23 грудня 2012 у WebCite](рос.)(узб.)(кар.)(англ.)

Примітки

Виноски

1. Каракалпацька Республіка, Каракалпакія, Республіка Каракалпакстан, кар. Qaraqalpaqstan Respublikası, Қарақалпақстан Республикасы, узб. Qoraqalpog`iston Respublikasi, Қорақалпоғистон Республикаси каз. Қарақалпақстан Республикасы, Қарақалпақстан, рос. Республика Каракалпакстан, Каракалпакия
2. Раніше існував у 1926—1963 роках, до 1957 — Шаббазький
3. Раніше існував у 1926—1959 під назвою Кара-Узяцький
4. Раніше існував у 1926—1963 роках.
5. Раніше існував у 1928—1963 під назвою Тахта-Купирський.
6. Раніше існував у 1926—1963 роках.

Джерела

1. Demographic Situation in the Republic of Uzbekistan (PDF). Statistics Agency under the President of the Republic of Uzbekistan. 2024.
2. Поспелов, 2002, с. 188.
3. Ўзбекистон Республикаси Конституцияси [Конституція Узбекистану]. lex.uz (узб.). Процитовано 30 квітня 2025.
4. Конституция Республики Каракалпакстан (рос.). Верховный Совет Каракалпакстана. Архів оригіналу за 16 липня 2024. Процитовано 18 липня 2024.
5. Wayback Machine (PDF). stat.uz. Архів оригіналу (PDF) за 9 червня 2024. Процитовано 30 квітня 2025.
6. В узбецькому Каракалпакстані спалахнули масштабні протести через спробу скасувати автономію (фото, відео), ТСН, 2 липня 2022
7. СОАТО (рос.)(узб.) [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
8. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
9. Якщо район був ліквідований, потім знову утворений, вказана дата останнбого утворення. Джерело: статті про райони.
10. Без частини території Бозатауського району, приєднаної у 2004 році. Площа Бозатауського району подана окремо.
11. Враховуючи територію сільського сходу громадян Беґжап, переданої Шуманайському району в 2010 році.
12. Без території сільського сходу громадян Беґжап, включеної до Шуманайському району в 2010 році.
13. Постановление Кенгаша Олий Мажлиса Республики Узбекистан от 11.02.2004 г. N 598-II «О предложении Жокаргы Кенеса Республики Каракалпакстан об упразднении Бозатауского районного административно-территориального образования Республики Каракалпакстан» [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
14. Госкомстатом проведена работа по внесению изменений в справочник Система обозначений административно-территориального образования (СОАТО) [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
15. (2007). When the Rivers Run Dry: Water, the Defining Crisis of the Twenty-first Century. . с. 211. ISBN 978-0-8070-8573-8. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 28 листопада 2020.